Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2008-2009 н.р. витримки - Інструктивні - Давиденко А.К. - Каталог файлів - Комісія викладачів музичних дисциплін
Середа, 07.12.2016, 21:15
Вітаю Вас Гість | RSS
Циклова комісія викладачів музичних дисциплін
Головна » Файли » Давиденко А.К. » Інструктивні

Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2008-2009 н.р. витримки
[ Викачати з сервера (61.0Kb) ] 09.01.2010, 21:33

 

Особливості організації

навчально-виховного процесу

в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів

у 2008-2009 навчальному році

(витримки)

  У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від типу, підпорядкування і форми власності 2008-2009 навчальний рік розпочинається 1 вересня Днем знань і закінчується, включаючи проведення навчальних екскурсій та річного оцінювання, 30 травня.

  Відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 р. № 1/9-83) перший семестр 2008-2009 навчального року триває з 1 вересня по 26 грудня включно. Другий семестр розпочинається 12 січня, а закінчується 30 травня.

  Упродовж навчального року для учнів 1-4 класів проводяться канікули загальним обсягом не менше 30 днів: орієнтовно, осінні – з 27 жовтня по 2 листопада; зимові - з 29 грудня по 11 січня; весняні - з 21 по 29 березня.

  З урахуванням особливостей місцевості, кліматичних умов, за погодженням з місцевими органами управління освітою, допускається зміна структури навчального року, графіка учнівських канікул, зокрема, впровадження для учнів 1 класу додаткових весняних тижневих канікул, організації та проведення навчальних екскурсій.

  Час проведення та тривалість навчальних екскурсій, як обов'язкової складової навчально-виховного процесу, встановлюється відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України про організацію навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зміст та форма проведення навчальних екскурсій для учнів початкових класів визначені листом Міністерства освіти і науки України від від 06.02.2008 р. № 1/9-61.

  Відповідно до Інструкції про переведення та випуск учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів та форм власності (наказ МОН України від 14.04.2008 р. № 319, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 6 травня 2008 року за № 383/15074) у кінці навчального року на кожного учня 1-го класу учитель складає характеристику, яка заноситься до особової справи учня (п. 5.2 Інструкції). У ній зазначається рівень розвитку учня та результати оволодіння ним усіма компонентами навчальної діяльності.

  Інструкцією про переведення та випуск учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів та форм власності запроваджено бальне оцінювання учнів початкової школи з другого класу. Таким чином, вербальне оцінювання навчальних досягнень учнів з 2008-2009 навчального року здійснюватиметься лише у 1 класі.

  У 2 класі оцінювання в балах учитель розпочинає застосовувати поступово. У першому семестрі важливо надавати перевагу балам достатнього і високого рівнів, ураховуючи індивідуальні особливості учнів та різні можливості досягнення ними певного рівня знань.

  Усі учні 1- 4 класів, незалежно від результатів річного оцінювання, переводяться до наступного класу. Учні, які через поважні причини (хвороба, сімейні обставини) за результатами річного оцінювання мають початковий рівень навчальних досягнень, можуть бути, як виняток, залишені для повторного навчання у класі за рішенням педагогічної ради та за згодою батьків або осіб, які їх замінюють.

  У 2008/2009 навчальному році робочі навчальні плани для 1 – 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розробляються на основі Типових навчальних планів початкової школи з навчанням українською та мовами національних меншин, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 р. № 682.

  Для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цього типу, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2006 р. № 182.

  Для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2005 р. № 291.

  Кожним з варіантів Типових навчальних планів передбачено додаткові години, які можна використовувати за вибором загальноосвітнього навчального закладу: на посилення предметів інваріантної складової; на предмети, курси за вибором, що реалізуються за навчальними програмами, які мають гриф Міністерства освіти і науки; на індивідуальні та групові заняття.

  Важливим є дотримання вимог ДсанПіН 5.2008 – 01 щодо гранично допустимого тижневого навантаження учнів початкових класів, що становить: у 1 класі – 20 годин; у 2 класі – 22 години; у 3 і 4 класах – по 23 години інваріантної та варіативної складових навчального плану.

  У початковій школі з першого року навчання може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні української чи іншої мови навчання (мови і читання), української мови (мови і читання) у школах з навчанням мовами національних меншин, іноземної мови відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128). Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про поділ класів на групи і при меншій від нормативної наповнюваності за наявності бюджетних асигнувань та залученні додаткових коштів.

  Організація навчання у 1–4-х класах здійснюється за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України 20.06.2006 р. (Програми для середньої загальноосвітньої школи: 1 - 4 класи. – К.: Початкова школа, 2006).

  При складанні календарно-тематичного плану можна використовувати орієнтовні зразки календарних планів, надрукованих у науково-методичному журналі "Початкова школа” (№ 1, 2007 р., №8, 2008 р.) та у щотижневику "Початкова освіта” (№ 25-28, 2008 р.).

  Зазначимо, що в цьому навчальному році учні початкових класів навчатимуться за підручниками та навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України у 2003 – 2008 р. р., та зазначеними у Переліку навчальної літератури для використання у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів у 2008-2009 навчальному році.

  Перший урок у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів рекомендуємо провести за темами: орієнтовно, у 1 класі - «Моя рідна школа»; у 2- 4 класах - «Україна – моя Батьківщина».

  Увагу першокласників слід закцентувати на тому, що школа – це велика і дружна родина, у якій діти не лише здобувають знання, а й вчаться дружити, спілкуватися між собою, вирішувати проблеми, допомагати один одному, виконувати внутрішній розпорядок, зберігати традиції, гідно нести звання учня.

  Завдання вчителя у 2 - 4 класах - у доступній і цікавій формі ознайомити дітей з нашою Батьківщиною - незалежною багатонаціональною державою славного, працьовитого народу зі своєю історією, мовою, самобутньою культурою, звичаями і традиціями; наголосити на важливості усвідомлення необхідності бути учасником творення щасливого майбутнього України.

  Учитель обирає форми і методи проведення першого уроку самостійно, враховуючи можливості навчального закладу та індивідуальні особливості учнів класу.

  З метою визначення відповідності освітнього рівня випускників початкової школи вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів та визначення рівня сформованості в молодших школярів умінь застосовувати набуті знання і вміння на практиці здійснюється державна підсумкова атестація з української мови (мова і читання) та математики (відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 р. № 94, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 27 лютого 2008 р. за № 151/14842)). У 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин також можуть підлягати атестації результати навчальної діяльності з мови навчання (мова і читання).

  Бали за атестацію з цих предметів виставляються за результатами річних підсумкових контрольних робіт.

  Зміст завдань для підсумкових контрольних робіт розробляється методичним об’єднанням учителів початкових класів загальноосвітнього навчального закладу відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України і затверджується керівником навчального закладу.

 

  Особливості вивчення навчальних предметів інваріантної складової навчальних планів

 

  Освітня галузь «Мистецтво» у початковій школі реалізується в інтегрованому курсі «Мистецтво» або у навчальних предметах «Образотворче мистецтво» і «Музика».

  У навчальній програмі «Мистецтво. 1-4 кл.» (Масол Л.М. та ін.) основні змістові лінії стандарту - музична та образотворча - взаємно узгоджені й згруповані в розділи навколо споріднених і найбільш узагальнених художньо-світоглядних проблем "Абетка мистецтв”, "Краса довкілля в мистецтві”, "Образ людини в мистецтві”, "Світ у мистецьких шедеврах”. Це дає змогу ущільнити зміст цих домінуючих змістових ліній і доповнити їх елементами синтетичних мистецтв (хореографії, театру, кіно). Водночас максимально збережено відносну самостійність усіх складників єдиного тематичного циклу.

  Викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» у початкових класах середньої загальноосвітньої школи має ряд характерних особливостей.

  На предмет «Мистецтво» в інваріантній частині Типового навчального плану середньої загальноосвітньої школи виділено 2 години на тиждень, що зумовлює реалізацію основного положення змісту програми: можливості збереження домінантності двох видів мистецтва, які традиційно викладаються в школі окремо (музичного і візуального - по 1 годині на кожен). Бажано, щоб уроки мистецтва проходили спареними (для цілісності та системності сприймання і засвоєння матеріалу), де першим уроком доцільно проводити урок музичного мистецтва, а наступним – візуального, щоб не конкретизувати, візуалізувати музичні образи, запропоновані на уроках.

  Ознайомлення з іншими (синтетичними) видами мистецтва (хореографією, театральним та кіномистецтвом) відбувається через використання їх елементів залежно від поставлених цілей і завдань уроку.

  Ознайомлення з хореографічним мистецтвом відбувається найчастіше на уроках музичного мистецтва під час створення танцювальних рухів до пісень (крім того, пластичне інтонування є елементом хореографічного мистецтва, бо воно передбачає процес самовираження людини через рухи і пластику). Осягнення хореографічного мистецтва відбувається і в процесі ознайомлення учнів із народними танцями, імпровізації рухопластичних етюдів, створення рухів під музику, під час перегляду відеозаписів фрагментів балетних спектаклів та концертних виступів майстрів хореографічного мистецтва тощо.

  З театральним мистецтвом учні знайомляться через музичний театр - сприймання театрально – музичних жанрів - балету, музичної казки, опери-казки; створення власних музичних інтонацій, театральних діалогів, пластичних характеристик казкових героїв; імпровізації на тему театру ляльок та виконання начерків театральних костюмів, театральних масок, макету театральної сцени з фігурками улюблених казкових героїв та декораціями (на уроках візуального мистецтва). Крім того елементи сценічного мистецтва використовуються на уроках музичного мистецтва під час такої форми роботи як інсценізація пісні.

  Кіномистецтво (за наявності відповідної матеріально-технічної бази) використовується фрагментарно для реалізації поставлених дидактичних, виховних та розвивальних завдань.

  Провідним педагогічним принципом мистецької освіти (за О. Рудницькою) є усвідомлення і засвоєння специфіки художньої мови – сукупності особливих для кожного виду мистецтва виражально-зображувальних засобів і прийомів створення художнього образу.

  Інтеграція набутих художніх знань відбувається за принципами:

  спільності і відмінності понятійних констант у різних видах мистецтва: трактування форми і змісту, композиції, динаміки, ритму, руху, колориту (тембр), фактури;

  тематичної єдності;

  спільності емоційно - образного стану.

 

  Зокрема, на багатьох уроках застосовується прийом використання єдиної спільної тематики уроків для виявлення образної спільності, суголосних емоційних станів різними засобами різних видів мистецтв. Метод зіставлення та порівняння використовується для мотивації аудіовізуальних асоціацій. Виявлення єдиних понять у різних видах мистецтва, зокрема темп, динаміка, тембр, колорит, гармонія – виявлення спільності та відмінності у їх визначенні

  Тож на відміну від монохудожнього виховання, яке традиційно практикується, поліхудожнє виховання передбачає залучення учнів до різних видів мистецтва, завдяки чому:

  формується цілісність сприймання світу, відтвореного у художніх образах засобами різних видів мистецтва, що повністю відповідає психофізіологічним особливостям дітей цієї вікової категорії;

  активізуються уява, емоції, мислення завдяки ознайомленню їх з можливостями різних видів мистецтв у відображенні дійсності;

  у школярів поступово формуються потреби до спілкування з різними видами мистецтва на основі розширення їх мистецької компетентності;

  розширюється їх художньо-сенсорний досвід осягнення одного виду мистецтва в інтеграції з іншими.

 

  Оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи з інтегрованого курсу «Мистецтво» відбувається відповідно змістовій лінії (Мистецтво (музичне мистецтво); Мистецтво (візуальне мистецтво).

  Домашнє завдання з предметів художньо-естетичного циклу може бути тільки на рівні споглядання, сприймання та усного аналізу власних вражень від мистецтва у довкіллі, побуті тощо.

  Доцільним є викладання інтегрованого курсу "Мистецтво” насамперед у сільських школах, зокрема у школах з малою наповнюваністю учнів, а також у навчальних закладах, де є фахівці з мистецтва.

  Зміст предмета «Музика» у початковій школі реалізується двома навчальними програмами «Музика. 1-4 кл» (авт. Ростовський О.Я., Хлєбнікова Л.О., Марченко Р.О.) та «Музика. 1-4 кл.» (авт. Лобова О.В.). Кожен учитель обирає програму згідно з власним баченням щодо вивчення предмета «Музика» у початковій школі. Кожна з програм реалізує змістову лінію «музичне мистецтво» освітньої галузі «Мистецтво» Державного стандарту початкової загальної освіти.

  Основними видами діяльності на уроках музики є сприймання творів музичного мистецтва та музично-творча діяльність (спів, інсценізація пісень, створення рухів під музику, ритмічного супроводу, гра на дитячих музичних інструментах). У процесі сприймання і виконання музичних творів увага учнів спрямовується на інтонаційно-образний зміст музики, її зв'язок із життям дитини. Усі види діяльності на уроках музики мають формувати власне емоційне-ціннісне ставлення учнів до музичного мистецтва, спрямовувати їх до розуміння можливостей мистецтва щодо спонукання до роздумів, отримання насолоди, емоційної і фізичної терапії.

  Зміст предмета «Образотворче мистецтво» у початковій школі реалізується навчальною програмою «Образотворче мистецтво. 1-4 кл.» (авт. Любарська Л.М., Вовк Л.М) Програма реалізує змістову лінію «образотворче мистецтво» освітньої галузі «Мистецтво» Державного стандарту початкової загальної освіти.

  Основними видами діяльності на уроках образотворчого мистецтва є сприймання творів візуального мистецтва та художньо-творча діяльність. Звертаємо увагу на те, що сприймання творів мистецтва є обов’язковим компонентом кожного уроку, адже через ознайомлення учнів з творчістю професійних і народних митців формується художній смак, емоційно-ціннісне ставлення учнів до мистецтва, уміння аналізувати, порівнювати досягнення митців, які працюють у різних художніх техніках, видах і жанрах образотворчого мистецтва.

 

 

 

 

Олександр Михайлович Павленко,

методист НМЦ здоров’я, фізичної

та естетичної культури

ІППО КМПУ імені Б.Д. Грінченка.

 

Категорія: Інструктивні | Додав: muza
Переглядів: 2709 | Завантажень: 176 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Категорії розділу
МВМН [16]
ОСЕМ [2]
Інструктивні [35]
Музичні файли [0]
Сценаріїї театралізованих свят [1]
Практика пробних уроків і занять [6]
Програми, рекомендації, планування тощо
СМЛ [1]
Роботи студентів з ОСЕМ [10]
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz